Формування логіко-математичної компетентності дошкільників

Одна із сторін формування творчої, ініціативної особистості – розумове виховання дітей. Від нього залежить успішна підготовка до життя, особиста доля і щастя, трудові результати. Тямущість і кмітливість слід розглядати як здатність швидко виділяти і схоплювати основне, відкидати неістотне, другорядне, вміло використовувати здобуті дані для остаточного розв’язання питання. Ці якості розуму певною мірою розвиваються в процесі освоєння елементарного математичного матеріалу.

Саме в дошкільному віці треба зацікавити дітей математикою, розвивати в них здатність правильно, логічно мислити, гострий розум, кмітливість. Ось чому наш заклад дошкільної освіти, розв’язуючи завдання формування у дітей математичних уявлень – кількісних, просторових, часових, знань про геометричні фігури та величину предметів, значно більше приділяє уваги математичному матеріалу, що стимулює інтерес дітей до вивчення математики, робить навчання цікавим.

Проблема розвитку пізнавальної активності дошкільнят – одна з найактуальніших,оскільки активність є неодмінною передумовою формування розумових якостей особистості, її самостійності та ініціативності. Доцільно звернути увагу на те, що в Базовому компоненті закладено підхід до особистості,  як до суб’єкта власної діяльності. Дитина розглядається як цінність, як активнатворча особистість. У Базовому компоненті дошкільної освіти йдеться проте, що пізнавальна активність удошкільника достатньо сформована тоді, коли дитина:

  • виявляє інтерес до довкілля та самої себе;
  • активно сприймає предмети, об’єкти, людей, події;
  • спостережлива, кмітлива, допитлива, вміло використовує побачене і почуте раніше;
  • робить спроби самостійно робити  висновки;
  • знаходить нове у знайомому та знайоме в новому, радіє зі своїх відкриттів;
  • надає перевагу новим, незнайомим завданням, що потребують розумових зусиль;
  • планує свою пізнавальну діяльність, втілює її на практиці, змінює в разі необхідності свої плани, поведінку;
  • виявляє інтерес до дослідництва, експериментує з новим матеріалом, за допомогоюмоделей матеріалізує математичні, логічні, часові відношення, використовує умовно – символічні зображення тощо.

Розвиток у дітей пізнавальної активності – актуальне завдання вихователя дошкільного навчального закладу. Більшість педагогів вважають, щорозвиток пізнавальної активності здійснюється насамперед у навчальній діяльності, але ж предметна і практична також важать не менше.

Проблема формування пізнавальної активності дітей дошкільного віку дуже актуальна в наш час. Дослідження свідчать про значне зниження пізнавальної активності дітей. У них недостатньо сформована потреба в самостійному пізнанні навколишньої дійсності. Спираючись на свідому пошукову активність і продуктивне мислення дитини, цілеспрямовано спрямовуючи їх на досягнення певних пізнавальних завдань, можна домогтися         очікуванихрезультатів.Сьогодні державою поставлено завдання – підготувати абсолютно новепокоління: активне, цікаве. Сучасній дитині необхідно не стільки багато знати, скільки послідовно і доказово мислити, проявляти розумову напругу. Зміст і методи навчання дошкільнят спрямовані на розвиток уваги, пам’яті, творчої уяви, на вироблення вміння  порівнювати, виділяти характерні властивості предметів, узагальнювати їх за певною ознакою, отримувати задоволення від знайденого рішення. Коли дитина сама діє зоб’єктами, вона краще пізнає навколишній світ, тому пріоритет в роботі з дітьми  потрібно віддавати практичним методам навчання. У зв’язку з цим перед нами, педагогами, стоїть завдання пошуку нових нестандартних форм взаємодіїз вихованцями. На змінутрадиційному навчанню приходить продуктивне навчання, яке направлене на розвиток творчих здібностей, формуванні світобачення. Пізнавальна активність є внутрішня і самодостатня спрямованість дитини на пізнання нового, і отримання задоволення від самого процесу і витрачених на це зусиль. Одні з перспективних методів, які сприяють вирішенню даної проблеми, є технології, які ми застосувалив нашому закладі–це «LAPBOX», «стіни, що навчають». Саме ця інноваційна методика навчання і виховання використовується для побудови цілісної системи освітнього процесу дошкільного закладу, спрямованого на індивідуалізацію освіти і розвиток пізнавальної активності та дитячої ініціативи дітей дошкільного віку.

На сучасному етапі дошкільного дитинства проблема логіко-математичного розвитку дітей набуває все більшого значення. Це пояснюється позитивним впливом цього процесу на розвиток психічних функцій дитини, вирішення загальних завдань усебічного гармонійного розвитку особистості в дитячому віці. Сучасній дитині сформоване логіко-математичне мислення допомагає аналізувати різноманітні процеси, приймати рішення не лише згідно з чітко розробленими алгоритмами, але й коригувати власні дії у змінних умовах життя.

Логічні вміння входять доскладу основних інтелектуальних умінь, що формуються в процесі навчання і розвитку дітей, зокрема на заняттях з математики. Самі об’єкти математичних умовиводів і прийняті в математиці правила їх конструювання сприяють формуванню в дітей уміння обґрунтовувати судження, давати чіткі визначення, розвивають логічну інтуіцію, сприяють загальному інтелектуальному розвитку.

Математична підготовка дошкільників має складатися з двох основних напрямів: логічного та математичного. У ранньому дошкільному віці початкове освоєння математичних уявлень засноване на тактильно-руховому способі пізнання: 1) формуванні оглядових дій; 2) накопичення досвіду в різноманітних діяльностях –спочатку – предметних, пізніше – продуктивних (малювання, ліплення, конструювання), які як би збагачують одна одну. Математичні уявлення та уміння є своєрідним «інструментарієм» засобами і способами пізнання, необхідним для освоєння світу і існування в ньому (порівняти, підібрати по розміру; визначити розмір; здійснити купівлю). Їх застосування в різноманітних пізнавальних і практичних ситуаціях – показує їх цінність і тим самим створює мотивацію до їх освоєння. Сформовані математичні уявлення,логіко-математичні засоби і способи пізнаннястановлять початковий логіко-математичний досвід дитини. Цей досвід є початком пізнання навколишньої дійсності, першим входженням у світ математики. Метою і результатом педагогічного сприяння математичного розвитку дітей дошкільного віку є розвиток інтелектуальнотворчих здібностей дітей через освоєння ними логіко-математичних уявлень і способів пізнання. Під поняттям логіко-математичного розвитку ми розуміємо якісні зміни в пізнавальній діяльності дитини,що відбуваються внаслідок розвитку математичних умінь і пов’язаних з ними логічних операцій. Логіко-математична компетентність передбачає вміння дитини самостійно здійснювати: класифікацію геометричних фігур; впорядкування за величиною, масою, об’ємом, розташуванням в просторі й часі; обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, ширини, висоти, маси, часу. Виходячи з положень концепції Базового компонента дошкільної освіти, вихователь має озброїти дошкільника насамперед умінням сприймати життя в цілісності. Це значно складніше, ніж окремо формувати системи знань та вмінь з математики, природознавства, грамоти. Дитина не володітиме істинним світоглядом, якщо не вмітиме цілісно сприймати світ. Саме тому блок логіко-математичних умінь включає кожна сфера Базового компонента.

Сучасна дошкільна освіта вимагає переосмислення педагогами всього навчально-виховного процесу, пошуку ефективних форм та засобів роботи з дітьми, що сприятимуть розвитку логічного мислення дошкільників. Разом з тим, дидактичні матеріали нашого закладу відповідають потребам сучасного дошкільника: багаторазове, варіативне використання, зовнішня привабливість, містить оцінний компонент для перевірки правильності виконання тощо. Роботу з логіко-математичного розвитку ми проводимо комплексно, ви­користовуючи різні методи, спеціально підготов­лені та природні ситуації, що виникають у процесі життєдіяльності.

Традиційна система занять з формування елементарних математичних уявлень малоефективна щодо логіко-математичного розвитку дошкільнят. А вимогами Базового компонента, заняття в сучасному дошкільному закладі не є самодостатньою формою роботи з дітьми, для забезпечення їх логіко-математичного розвитку. В нашому дошкільному закладі ми організовуємо з дітьми навчально-пізнавальну діяльність, яка не обмежується тільки заняттями. Ми здійснюємо її в інших формах роботи: організовані дидактичні ігри, індивідуальна робота, спостереження, елементарні досліди тощо.

У малюків ми розвиваємо логіко-математичне мислення, граючись, бо чим менша дитина, тим більше значення в її житті займає гра, спілкування та продуктивна діяльність. Діти, як у дзеркалі, відображають у грі навколишню дійсність, відтворюють те, що бачать у сім’ї, на вулиці, з екрана телевізора. За допомогою ігрових ситуацій значно легше зосередити увагу дитини, поліпшити сприймання матеріалу.

Провідний вид діяльності дошкільників– це гра. Саме в процесі ігрової діяльності діти виконують різні математичні і логічні операції: рахують предмети та об’єкти, порівнюють їх за величиною та формою, групують, класифікують, оперують із множинами. Принцип інтеграції ми реалізовуємо в ігровій діяльності дошкільників. До прикладу, у сюжетно-рольовій грі «Сім’я» можуть поєднуватися різні теми: тато їде на роботу, будує гараж для машини; мама купує ліки в аптеці,робить покупки в магазині, викладає мозаїку тощо.

У процесі різноманітних ігор діти опановують різні розумові вміння, важливими як в плані підготовки до навчання математики, так і з точки зору загального інтелектуального розвитку. До їх числа відносяться вміння аналізувати, абстрагувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, кодувати-декодувати, а також логічні операції «не», «і», «або».

Особливістю формування логіко-математичної компетентності є насиченість освітнього процесу проблемними життєвими ситуаціями практичного характеру за допомогою ігрових методів та методів прямого навчання, які активізують пізнавальні інтереси дітей дошкільного віку, розвивають передумови логічного мислення, вправляють вихованців у використанні набутих знань із математики.

Логіко-математичний розвиток – це те без чого дитина не може навчитись мислити, думати, уявляти, вирішувати життєві ситуації. І тому кожну людину необхідно навчити логіки – науки про мислення. А розпочинати цю роботу слід з дошкільного віку.

Робота з логіко-математичної освіти орієнтована на формування у дітей мислення, пам’яті, уваги, уяви, розширення знань, умінь з логіки та математики. Тому ми маємо навчити дітей думати, мислити, бути поміркованими, застосовуючи знання та уміння в узгодженні з законами математики і логіки.

Найкращим засобом формування компетентної особистості в даній сфері є логіко-математична освіта. Навчання логіко-математичних знань і умінь має бути системним, і має сприяти розвитку дитини. Але воно не повинно зводитися до періодичного інформування дошкільнят з питань логіки і математики, а має передбачати комплекс системних заходів, спрямованих на забезпечення усвідомлення дитиною, що їй необхідно навчитись думати, мислити, щоб вміти розв’язувати в житті нестандартні ситуації.

Отже, основні принципи логіки та математики є невід’ємною частиною життєвих переконань дошкільників.