Методична скарбничка

Інклюзивна освіта

Хоч різні можливості – рівні права!
Кожна дитина – це цілий світ,
Освіта, повага і рівність для всіх!

Сьогодні в Україні дуже важливою є проблема освіти дітей з особливими освітніми потребами. У зв’язку з цим розширюється та удосконалюється мережа навчальних закладів компенсую чого типу (санаторні та спеціальні ), в яких безоплатно перебувають хворі діти і діти з вадами психофізичного розвитку. Але разом з цим більш широкого розвитку набуває й інклюзивна освіта, яка передбачає, що діти з особливими освітніми потребами відвідують звичайний дошкільний заклад, школу, навчаються і виховуються разом зі своїми ровесниками.

Головний принцип інклюзії: «Рівні можливості для кожного»

Навчання та виховання дітей з особливими потребами базується на таких засадах:

  • доступність усіх форм навчання й освітніх послуг;

  • індивідуалізація та адаптація навчальних програм з урахуванням потреб і можливостей дитини;

  • поєднання традиційних та інноваційних підходів до розвитку дитини;

  • створення сприятливих умов для соціалізації, самовизначення та самореалізації дітей.

Головні завдання інклюзивного навчання в ДНЗ

Інклюзивне (інтегроване) навчання в дошкільних навчальних закладах вимагає створення спеціальних умов з метою забезпечення виконання корекційно-розвиткового та навчально-виховного процесів дітей з особливими потребами.

Головною метою інклюзивного (інтегрованого) навчання є реалізація права дітей з особливостями психофізичного розвитку на отримання освіти у відповідності з їх можливостями і здібностями за місцем проживання, їх соціальна адаптація та інтеграція в суспільство, підвищенні ролі сім’ї у вихованні і розвитку дитини.

В силу того, що на даний момент в Україні відсутня нормативно-правова база щодо інклюзивного навчання в ДНЗ, при відкритті груп з інклюзивною формою навчання рекомендуємо дотримуватись:

  1. Наказ Міністерство освіти і науки України від 04.11.2010 №1055. Про затвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів.

  2. Наказ Міністерства освіти і науки України № 128 від 20.02.2002 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти N 572 від 09.10.2002 ).

  3. Постанова Кабінету міністрів України від 13 квітня 2011р. №629 Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, основними завданнями якої є забезпечення конституційних прав і державних гарантій щодо доступності та безоплатності здобуття дошкільної освіти у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах досягається шляхом забезпечення функціонування та розвитку мережі дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності; створення умов для обов’язкового здобуття дошкільної освіти дітьми п’ятирічного віку…

  4. Постанова Кабінету міністрів України від 15 серпня 2011 р. №872 Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Учасниками навчально-виховного процесу є педагогічні працівники (вчителі-дефектологи, вихователі, практичні психологи, музичні керівники, реабілітологи), помічники вихователя та інші працівники дошкільного навчального закладу, діти та їх законні представники.

В основі співпраці учасників навчального процесу покладено принципи демократизації і гуманізації навчання та виховання. Педагогічні працівники дошкільного навчального закладу повинні мати відповідну професійно-педагогічну підготовку. Діяльність помічників вихователів та інших співробітників закладу має бути спрямовано на надання допомоги в організації корекційно-розвиткового та навчально-виховного процесів.

Казкотерапія

як засіб оздоровлення дітей дошкільного віку

Ми беремо дитину із теплих бітьківських рук і своєю турботою, увагою зберігаємо ауру радості яку випромінює кожна щаслива сім’я, та створюємо їх для тих дітей, котрі не відчули на собі її лагідних променів. Ми стаємо своєрідним захисником повноцінного щасливого дитинства”

Постановка проблеми. Як медиків, так і педагогів хвилює прогресуюче погіршення здоров’я дітей. На сьогодні у дошкільному віці кількість практично здорових дітей становить лише 3-4 %.

Народження здорової дитини стало рідкістю, зростає кількість вроджених аномалій, мовних розладів у малюків тощо. Причин росту патології безліч. Насамперед, це погана екологія, незбалансоване харчування, інформаційні та нейропсихічні перевантаження, і, нарешті, зниження рухової активності, яка є потужним біологічним стимулятором життєвих функцій зростаючого організму.

Потреба в рухах становить одну з основних фізіологічних потреб дитячого організму і безперечно є одним із найголовніших показників його нормального формування і розвитку. Рухи в будь-якій формі, адекватні фізіологічним можливостям дітей, завжди виступають як засіб оздоровлення – цим можна пояснити високу ефективність найрізноманітніших методик і форм проведення занять, коли їх підґрунтям є загальний вплив на організм у поєднанні зі спеціальними фізичними вправами.